Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (378)

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя (103)

Рідкісна книга (531)

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>DP=202401$<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи с 1 за 9

159.942.23
Ч-48

Черкаська, Євгенія Феліксівна.
Психологічні особливості емоційної стійкості вчителів з різним досвідом роботи [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії / Є. Ф. Черкаська ; наук. кер. В. Л. Зливков ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 319 с. : табл. - Бібліогр.: С. 184-194 (129 назв). -

УДК

159.942.23

Рубрики: Педагогічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
емоційна стійкість -- життєстійкість -- педагогічна діяльність -- особистість -- ефективність професійної діяльності -- емоційне вигорання -- професійні кризи -- саморегуляція -- стресостійкість -- тренінг
Анотація: У дисертації здійснено, теоретично обґрунтовано й експериментально вивчено психологічні особливості емоційної стійкості вчителів з різним досвідом роботи. Дослідження проводилося упродовж 2018 – 2021 років та передбачало теоретичний, констатувальний, формувальний та узагальнюючий етапи. На теоретичному етапі встановленно, що емоційна стійкість особистості – це інтегративна властивість, що включає в свою структуру емоційні, вольові, інтелектуальні мотиваційні компоненти психічної діяльності, а також здатність пригнічувати емоційні реакції, задля продовження робочої активності, яка в такому стані має тенденцію до зниження. Деякі автори розглядають емоційну стійкість як «стійкість емоцій», а не функціональну стійкість людини до емоціогенних умов. На основі аналізу наукової літератури виділено чотири основні підходи до вивчення емоційної стійкості: емоційна стійкість, як здатність долати стан емоційного збудження; емоційна стійкість, як похідна від типу сили нервової системи, процесів збудження і гальмування; емоційна стійкість, як стійкі емоційний стан і емоційна реакція; емоційна стійкість, як інтегративна властивість особистості. Зокрема, ми дотримуємось поглядів О.А. Сиротіної, яка визначає емоційну стійкість як здатність особистості успішно вирішувати складні та відповідальні завдання в напруженій емоційній ситуації. Він наголошує на взаємозв'язку емоційної стійкості із силою і рухливістю нервової системи. Також, встановлено, що вченими виявлено емоціогенні фактори, які призводять до емоційної напруженості. У діяльності педагога до них відносяться: порушення міжособистісних взаємин, завантаженість робочого дня, стомлюваність, зіткнення з важкими ситуаціями, випадки підвищеного рівня відповідальності, очікування невдачі, погане самопочуття, тощо. На констатувальному етапі, відповідно до мети та завдань дослідження, складено діагностичний комплекс вивчення проблеми емоційної стійкості вчителів, в залежності від досвіду їх роботи. Для опрацювання результатів виділено три групи вчителів: І група – з досвідом роботи до п’яти років, ІІ група – від п’яти до десяти років, ІІІ група – понад 10 років досвіду роботи в навчальному закладі. У результаті діагностики респондентів за методиками та їх шкалами встановлено, що І група вчителів, з досвідом роботи до п’яти років, є більш емпатійною й обізнаною у власній та чужій емоційних сферах, що говорить про рівень підготовки молодих вчителів та сучасні можливості отримання інформації. Також, І група вчителів більш задоволена умовами праці, оскільки орієнтована на отримання досвіду роботи, більш зацікавлена у реалізації власних ідей і не має великих очікувань, які б відповідали їхній професійній діяльності. Водночас, ця група не має відповідного досвіду, знань і умінь, який би впливав на ефективність побудови взаємодії у професійному колективі та іншими учасниками освітнього процесу, вирішення складних ситуацій та швидке включення в робочий процес. Зокрема, ІІ група вчителів, з досвідом роботи від п’яти до десяти років, є більш обізнаною, і, вчителі цієї групи, навчилася правильно використовувати власний досвід у професійній діяльності. Респонденти швидше диференціюють власні емоційні стани та керують ними. Професійний досвід роботи дає більше впевненості та можливості застосовувати вже набуті знання у поєднанні з новими, чого вимагає якісний освітній процес, без надлишкової емоційної витрати. Вони краще вибудовують комунікацію та швидше вирішують питання з дітьми. Володіють вищим самоконтролем та адекватно оцінюють свої можливості, побажання та очікування від учбового процесу. Проте, емоційне вигорання, хоч ще і не сформоване у цій групі, але перебуває вже на етапі формування, що свідчить про недостатньо розроблені шляхи та методи подолання складних ситуацій. Відповідно, ІІІ група вчителів, з досвідом роботи більше десяти років, показала найгірші показники за результатами діагностики. Тобто поєднання емоційного вигорання з особистісними якостями, що є результатом вікових особливостей та послаблення можливостей реалізації у професійній сфері. Враховуючі часті зміни в освітньому процесі, які вимагають не тільки модифікації освітньої складової, а й емоційної, вчителі цієї групи вже найменш налаштовані на нові вимоги. Вони найменш обізнані та враховують власні та чужі емоційні стани, не вміють ними керувати та піддаються сильному емоційному впливу зі сторони, що є досить сильним, враховуючи кількість щоденних стресогенних ситуацій відповідних даній професії. Вони вже не зацікавлені у побудові гарних взаємостосунків із керівництвом, мають більші очікування від умов праці, та вважають, що їхнього досвіду роботи буде цілком достатньо, який, у свою чергу, і допомагає їм триматися на рівні з іншими вчителями. В ході проведення дослідження розроблено тренінгову програму, для покращення рівня емоційної стійкості вчителів. Психологічний тренінг конструктивно впливає на розвиток особистості за трьома напрямками: когнітивний (отримання нової інформації); емоційний (інтерпретація отриманої інформації через особистісне значення); конативний (зміна, розширення поведінкових реакцій за рахунок усвідомлення неефективності звичних способів поведінки). Програму побудовано на наступних принципах: врахування індивідуальних особливостей особистості; діяльнісний принцип, що визначає тактику проведення роботи через активізацію діяльності кожного учасника; принцип врахування емоційної забарвленості матеріалу; принцип комплексності методів виражається у інтегрованих прийомах, що сприяють підвищенню стресостійкості, саморегуляції, зниження емоційної напруги. На формувальному етапі встановлено, що найбільше змін відбулося з вчителями І групи (з досвідом роботи до п’яти років). Найменший вплив зафіксовано у ІІІ групи вчителів (з досвідом роботи більше десяти років). Визначено рівень ефективності розробленої програми психологічного тренінгу, ґрунтуючись на аналізі та порівнянні рівнів показників за допомогою математичного методу обробки даних. Так, після проведення тренінгової роботи, у вчителів врівноважилися процеси збудження і гальмування, покращилось значення рухливості процесів нервової системи, що, згідно отриманих нами результатів, може відігравати певну захисну функцію для емоційної стійкості. Як наслідок: зменшилась інтенсивність емоцій та покращилися показники емоційного інтелекту. На підставі опрацьованих даних можна зробити висновок, що створена тренінгова програма, направлена на покращення емоційної стійкості вчителів дала позитивний результат. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше було досліджено емоційну стійкість вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, враховуючи їх досвід роботи, саме в сучасних умовах освітнього процесу. Розроблена програма дозволяє підвищувати емоційну стійкість вчителів у навчальних закладах. Одночасно зі зміною вимог до вчителів і викладанням за новими методиками, змінюється роль вчителя в системі освіти – з вчителя-інформаційного лідера на вчителя-консультанта та фасилітатора. Теоретичне значення полягає у поглибленні психологічних знань про емоційну стійкість вчителів загалом та в залежності від досвіду їх роботи; з’ясування чинників, які безпосередньо впливають на емоційну сферу вчителів та чинників, які згідно нових умов праці можуть більш глибоко впливати на емоційну стійкість вчителя. Практичне значення: окреслено чинники, які впливають на емоційну стійкість вчителів; модифіковано психодіагностичний інструментарій для вивчення емоційної стійкості вчителів; підготовлено методичні рекомендації та методи впливу для підвищення рівня емоційної стійкості вчителів. Результати дослідження можуть використовуватися у психокорекційній діяльності психологів, в освітніх закладах а також в закладах освіти при підготовці майбутніх педагогів.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Зливков, Валерій Лаврентійович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.923.2-056.257(043.5)
Р 37

Ремесник, Наталя Юріївна.
Особливості психологічної корекції самоприйняття людей з надмірною вагою [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії / Н. Ю. Ремесник ; наук. кер. Л. З. Сердюк ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 239[2] с. : табл. - Бібліогр.: С. 206-220 (174 назв). -

УДК

159.923.2-056.257(043.5)

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
самоприйняття -- особистість -- сором'язливість -- ресурси особистості -- психологічні чинники -- актуальні здібності -- адаптація -- життєстійкість -- психологічне благополуччя -- самореалізація -- соціальна активність -- соціальне схвалення -- травматичний дитячий досвід -- стосунки з іншими людьми -- тренінг
Анотація: У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми самоприйняття людей з надмірною вагою як багатофакторного емоційно-оцінкового компонента системи ставлень особистості. Розв’язання цієї проблеми полягає у визначенні холі стичної природи феномена самоприйняття особистості, з’ясуванні впливу недостатньо розвинених його складових на харчову поведінку та визначення на цій основі можливостей корекції самоприйняття і терапії надмірної ваги. Розвиток позитивного самоприйняття розглядалось в контексті взаємозв’язку з психологічним благополуччям та особистісною автономією як психологічного механізму безпосереднього впливу на ставлення людини до власного життя, що є критерієм почуття власної цінності та чинником самореалізації особистості. Основна мета дослідження полягає у виявленні особливостей самоприйняття людей з надмірною вагою та розробці комплексної програми корекції зайвої ваги на основі розвитку внутрішніх ресурсів особистості та перевірці її ефективності. Досягненню цієї мети сприяло вирішення завдань дослідження, у межах яких проаналізовано стан теоретико-методологічної розробленості проблеми розуміння змісту та структури феномена самоприйняття особистості, його взаємозв’язку з образом тіла та надмірною вагою; обґрунтувано методологічні засади та методичне забезпечення дослідження особистісних чинників формування порушень харчової поведінки; емпірично визначено психологічні особливості людей з надмірною вагою та розвитку позитивного самоприйняття як чинника корекції порушень харчової поведінки; розроблено комплексну програму корекції зайвої ваги на основі розвитку позитивного самоприйняття особистості та здійснено перевірку її ефективності. Наукові дослідження і здобутки висвітлено в трьох розділах дисертації. У першому розділі – «Теоретичні основи дослідження феномена самоприйняття особистості у контексті розладів харчової поведінки та зайвої ваги» – здійснено теоретичне узагальнення досліджень феномена самоприйняття особистості на засадах гуманістичного, психодинамічного та позитивного підходу; визначено поняття самоприйняття як складне динамічне утворення особистості, виділено його структурні компоненти; проаналізовано умови розвитку позитивного прийняття себе; досліджено позитивний вплив самоприйняття на саморозвиток особистості; розглянуто феномен самоприйняття особистості з точки зору розвинутості її первинних і вторинних актуальних здібностей (за Пезешкіаном) та їх взаємозв’язку; проаналізовано особливості емоційної сфери у людей із зайвою вагою. На основі здійсненого теоретично-методичного аналізу представлено теоретичну модель позитивного самоприйняття особистості, як багатофакторного емоційно-оцінкового компонента системи ставлень особистості, що включає такі складові: самооцінку, самоповагу, довіру до себе, позитивний образ власного тіла, низьку внутрішню конфліктність, усвідомлення власних потреб і цінностей та розуміння внутрішніх процесів (власних емоцій, мотивів і переконань). Встановлено, що позитивне самоприйняття пов’язане з психологічним благополуччям та особистісною автономією, і як психологічний механізм безпосередньо впливає на ставлення людини до власного життя, що є критерієм почуття власної цінності та чинником самореалізації особистості. У другому розділі – «Емпіричне дослідження психологічних особливостей самоприйняття у людей з надмірною вагою» – висвітлено методичні засади емпіричного дослідження психологічних особливостей самоприйняття осіб із зайвою вагою та аналіз його результатів. Висвітлено концептуальні підходи до вивчення чинників самоприйняття осіб із зайвою вагою, етапи, процес емпіричного дослідження та описано вибірку досліджуваних. Обґрунтовано вибір діагностичного інструментарію відповідно до завдань дослідження, для визначення сформованості складових позитивного самоприйняття особистості та діагностики порушень харчової поведінки. За результатами емпіричного дослідження виявлено особливості зв’язку між недостатнім прийняття себе та нездоровими харчовими звичками; виявлено особливості емоційної сфери у людей із зайвою вагою. Встановлено, що недоліки самоприйняття негативно впливають на сприйняття образу власного тіла; соціальні стандарти привабливості мають значний вплив на самоприйняття особистості, очікуване ставлення інших та задоволеність власним життям. Позитивне самоприйняття має позитивний вплив на сприйняття образу тіла, підвищує відчуття психологічного благополуччя та є чинником саморозвитку особистості. Визначено чинники позитивного самоприйняття особистості: аутосимпатія, яка підтримує самоприйняття; здатність підтримувати добрі, емоційно теплі стосунки з іншими людьми; активна діяльнісна позиція. Виявлено, що досліджувані із зайвою вагою мають низку відмінних характеристик у порівнянні з людьми з нормальною вагою. Для них характерний знижений рівень самоприйняття; нижчий контроль діяльності; схильність до бездіяльності; розмитість і нечіткість цілей; невдоволеність собою; схильність до самокритики; відчуття відчуженості від інших людей; замкненість у стосунках з іншими. Визначено предиктори що мають найбільший вплив на розвиток розладів харчової поведінки (за шкалами екстернальної і емоціогенної харчової поведінки): бажання достягати високих особистісних результатів та схильність до перфекціонізму; функціональні, холодні стосунки між батьками чи сварки між ними і, як наслідок, невміння проявляти до себе любов і ніжність; суттєвою особливістю екстернальної харчової поведінки є надмірна зацікавленість зовнішніми стимулами, незважаючи на сигнали голоду чи ситості; поєднання низки факторів: слабке вміння контролювати себе, активний чи пасивний образ життя, вплив генетичних факторів чи поєднання єкстернальної та емоціогенної поведінки. Доведено, що найвпливовішими чинниками зниження самоприйняття є: дефіцит в емоційній сфері та в сфері контактів, тобто невміння розуміти, контейнувати та справлятися з власними емоціями; дистанціювання чи невміння вирішувати проблемні ситуації у близьких стосунках; проблемні, холодні чи функціональні взаємини в батьківський сім’ї; не вміння або не бажання зайняти у проблемній ситуації проактивну позицію. У третьому розділі – «Методологічні засади розвитку позитивного самоприйняття особистості засобами позитивної психотерапії» – представлено теоретичну модель комплексної програми розвитку позитивного самоприйняття особистості. На основі аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження обґрунтовано, розроблено та апробовано комплексну програму розвитку позитивного самоприйняття особистості як чинника корекції розладів харчової поведінки, засновану на методології гуманістичного та психодинамічного підходів і спрямована на розвиток позитивного самоприйняття, на основі розвитку внутрішніх ресурсів особистості. Програма поєднувала теоретичну частину, спрямовану на психоосвіту, обговорення положень, що відображають сутність основних чинників позитивного самоприйняття, та практичну частину, складовими якої практичні завдання, використання яких спрямоване на реалізацію основних задач програми. Програма поєднує методи самодопомоги, основи психоедукації, дихальні практики та практики з майндфуллнес, вправи для розвитку актуальних здібностей особистості. Запропонована програма сприяла розвитку в її учасників здатності регулювати власні емоції, знижувати емоційне напруження, що, в свою чергу, сприяло покращенню саморозуміня та мало позитивний вплив на самоприйняття, довіру до себе та самоповагу. Опанування навичок самодопомоги забезпечуватиме підтримуючий ефект психотерапії в довгостроковій перспективі. Ефективність програми покращення харчової поведінки за рахунок підвищення самоприйняття особистості доведена, що підтверджується проведеним формуючим експериментом. Досягнута мета програми – покращення сприйняття власного тіла та оптимізація харчової поведінки. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше здійснено системний розгляд феномена самоприйняття особистості як чинника розладів харчової поведінки; розкрито психологічні особливості та закономірності взаємозв’язку само прийняття з образом тіла та надмірною вагою; розроблено теоретичну модель самоприйняття особистості як холістичного феномена; розкрито роль внутрішніх ресурсів, інтеграція яких сприяє розвитку позитивного самоприйняття особистості; доповнено наукові уявлення про психологічні ресурси збереження і зміцнення позитивного самоставлення особистості; доведено, що позитивне самоприйняття особистості досягається шляхом актуалізації її внутрішніх ресурсів особистості, що сприяють резистентності до впливу факторів стресу, задоволеністю собою та психологічному благополуччю; дістало подальшого розвитку обґрунтування шляхів і засобів підвищення позитивного самоприйняття особистості. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що визначені структура та психологічні особливості розвитку позитивного самоприйняття як чинника корекції розладів харчової поведінки особистості; запропонований методичний інструментарій комплексного дослідження особистісних чинників формування порушень харчової поведінки; здійснено операціоналізацію взаємозв’язку розладів харчової поведінки з внутрішніми ресурсами особистості, що дає можливість застосовувати отримані результати дослідження в корекційних програмах покращення якості життя, задоволеності життям, сприяння самореалізації, психологічному благополуччю тощо. Положення дисертації можуть бути використані при розробці навчальних курсів з психологічного консультування, основ психотерапії, соціально-психологічного тренінгу, що сприятиме підвищенню якості професійної підготовки фахівців соціологічних професій. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані в практиці різних психологічних служб для розробки програм подолання проблем суб’єктивного відчуття зниження цінності життя.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Сердюк, Людмила Захарівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.922.73-053.6
Т 19

Тарасова, Валерія Валеріївна.
Вплив типу прив'язаності на формування стресостійкості у підлітків [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії / В. В. Тарасова ; наук. кер. В. Л. Зливков ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 264[3] с. : табл. - Бібліогр.: С. 206-221 (180 назв). -

УДК

159.922.73-053.6

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
стресостійкість -- тип прив'язаності -- підлітки -- стійкість -- стрес -- психологічне здоров'я -- ранній травматичний досвід -- психологічна корекція

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Зливков, Валерій Лаврентійович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

152/617.9
П 12

Павлик, Н. В.
Розвивальна програма для дорослих: "Гармонізація психологічного здоров'я особистості" [Текст] : практичний посібник / Н. В. Павлик ; Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. - Київ : [б. в.], 2022. - 111 с. -

УДК

159.98:613.86(076)

РУБ 152/617.9

Кл.слова (ненормовані):
психологічне здоров'я -- дорослі

Дод.точки доступу:
Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
Свободных экз. нет
Знайти схожі

371.015
П 12

Павлик, Н. В.
Гармонізація психологічного здоров'я педагога Нової української школи [Текст] : монографія / Н. В. Павлик ; Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. - Київ : [б. в.], 2023. - 170 с. - 35.00 грн.

УДК

37.015.325+159.98:613.86

РУБ 371.015

Кл.слова (ненормовані):
психологічне здоров'я -- педагог -- психологічне здоров'я педагога -- нова українська школа

Дод.точки доступу:
Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

152/617.9
Г 38

Герман, Джудіт.
Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильства - від знущань у сім'ї до політичного терору [Текст] / Д. Герман ; пер. з англ.: О. Лизак, О. Наконечна, О. Шлапак. - Львів : [б. в.], 2023. - 424 с. - 100.00 грн.

УДК

159.97:616.891-001+159.98:616-08-039.76

РУБ 152/617.9

Кл.слова (ненормовані):
психологічна травма -- жертва сексуального насильства -- жертва домашнього насилля -- ветерани бойових дій -- жертва політичного терору

Дод.точки доступу:
Лизак, О. \пер. з англ.\; Наконечна, О. \пер. з англ.\; Шлапак, О. \пер. з англ.\
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.923.2-053.57
П 12

Павлик, Наталія Василівна.
Психологія гармонізації характеру в юнацькому віці [Рукопис] : автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Н. В. Павлик ; наук. конс. Е. О. Помиткін ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2017. - 43 с. : табл. -

УДК

159.923.2-053.57

Рубрики: Педагогічна психологія
Кл.слова (ненормовані):
особистість в юнацькому віці -- риси характеру -- структура і зміст характеру -- характероголічний розвиток -- гармонійний характер -- дисгармонії характеру -- гармонізація характеру -- духовно-моральна саморегуляція -- духовно-моральна самоактуалізація

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Помиткін , Едуард Олександрович \наук. конс.\; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

153.8
П 12

Павлик, Н. В.
Психологія гармонізації характеру в юнацькому віці [Текст] : монографія / Н. В. Павлик ; Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих НАПН України. - Київ : [б. в.], 2015. - 383 с. - 23.00 грн.

УДК

159.923.3+159.922.8

РУБ 153.8

Кл.слова (ненормовані):
гармонізація характеру -- юнацький вік

Дод.точки доступу:
Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

371.015

Павлик, Н. В.
Навчально-психологічний спецкурс: гармонізація характеру особистості в юнацькому віці [Текст] : методичні рекомендації / Н. В. Павлик ; Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих НАПН України. - Київ : [б. в.], 2015. - 383 с. - 10.00 грн.

УДК

37.015.3:159.922.8+159.923.3](07)

РУБ 153.8

Кл.слова (ненормовані):
гармонізація характеру -- юнацький вік

Дод.точки доступу:
Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
Примірників всього: 3
ЧЗ (3)
Свободны: ЧЗ (3)
Знайти схожі

Статистика за 09.05.2024
Кількість запитів	36363
Кількість відвідувачів	1143
Кількість замовлень	0